гіпотеза походження вірусів

Т, кого ми не забудемо

Люблнська деклараця

Перехд до галере

Гостьова книга    

"Що  стина? В релг - це дивом збережена точка зору. У науц - це сенсаця. У мистецтв - чись вчорашнй настрй."

В¶Л був отриманий в лабораторях Пентагону. Згдно з одню з версй, яка не доведена, але  не спростована, В¶Л був отриманий на початку 70-х рокв минулого столття в лабораторях Пентагону в результат генно-нженерних манпуляцй з схрещування врусу, що вража мозок ввц,  врусу, який ушкоджу мунну систему людини. Вперше про це говорили в перод "перебудови" в деяких ЗМ¶, але на ц публкац не звернули уваги, або порахували черговий "качкою". Однак деяк з повдомлень спиралися на серйозн науков дослдження, як однозначно або з високим ступенем достоврност вказували на те, що врус СН¶Ду був створений штучним шляхом. У 1987 роц швейцарська газета "Вокен Цайтунг", посилаючись на аналз ряду американських документв, опублкувала матерал з характерною назвою "Слди ведуть в генну лабораторю". Документи свдчать, що ще в 1969 роц один з спвробтникв Мнстерства оборони США заявив у бюджетнй комс Конгресу, що його вдомство намтила розробку нового бойового бологчного речовини, здатно придушити мунну систему людини. У сенсацйне заяв були назван  конкретн термни виконання робт - вд 5 до 10 рокв.

  В¶Л з'явився через помилку вчених. В¶Л з'явився через   помилки вчених. Клька рокв тому свт облетла сенсаця:   англйський дослдник Едвард Хупеор написав у свой книз   "Рчка" про те, що В¶Л набув поширення завдяки помилц   американських  бельгйських учених, як на початку 50-х   рокв працювали над створенням вакцини вд поломлту.   Для виробництва вакцини використовувалися клтини печнки шимпанзе, моврно мстять врус SIV (аналог В¶Л). Вакцину випробовували саме в тих трьох районах Африки, де сьогодн найвищий вдсоток нфкованих врусом мунодефциту. ¶ приблизно в т роки, коли вдбулися перш зараження.

Оскльки в глухих районах африканського континенту тривалсть життя не перевищувала 30 рокв, аборигени, нфкован В¶Л, часто гинули ще до того, як у них мг розвинутися СН¶Д. У сучасному цивлзованому свт з стотно бльшою тривалстю життя, врус помтили - неможливо не помтити хвороби  загибел людини у вц 30-40 рокв. Друга верся поляга в тому, що за рахунок багатих покладв урану в деяких районах Африки сну пдвищений радоактивний фон, який сприя збльшенню клькост мутацй  вдповдно прискорення видоутворення.

В¶Л снував завжди. Багато дослдникв вважають батьквщиною СН¶Ду Центральну Африку. Ця гпотеза роздляться в свою чергу на дв верс. Перша стверджу, що врус давно снував  циркулював в зольованих вд зовншнього свту районах, наприклад, у племнних поселеннях, загублених у джунглях. А з часом, коли мграця населення збльшилася, врус вирвався назовн  почав розповсюджуватися. Це посилються ще й тим, що африканськ мста зараз - сам швидкоросл у свт. ¶ оскльки бльшсть людей там голоду, величезне число жнок змушен займатися проституцю, яка, у свою чергу,  надзвичайно "благодатнй" середовищем для поширення СН¶Ду.

Наступна гпотеза стверджу, що врус, який виклика СН¶Д, набагато старше, нж вважалося ранше. Вона грунтуться на тому, що в заморожених тканинах п'ятнадцятирчного чорношкрого пдлтка з гомосексуального середовища, який помер 37 рокв тому в госптал Сент-Луса вд "невдомо хвороби", виявили В¶Л. Врус зразка 1968 всебчно вивчили  з'ясували дуже цкавий факт: виявилось, що вн практично не змнився  незвично схожий на сучасн зразки В¶Л. Це поставило пд сумнв гпотезу походження В¶Л вд африканських мавп в результат низки мутацй. Професор Роберт Герр зробив доповдь, в якому заявив, що порвняльн дослдження врусу 1968 року та ниншнх видв дозволяють судити про швидксть мутац В¶Л: вона значно нижче, нж передбачалося. При такй швидкост врус "африканського" типу (В¶Л-2) не мг за час, що минув з його появи в Африц, перетворитися на форму, видлену в ґвроп та США (В¶Л-1). На думку вченого, врус мутував в органзм людини задовго до спалаху захворювання в Африц - можливо, протягом столть. ¶ншими словами, СН¶Ду може бути  100,  навть 1000 рокв. Про це, зокрема, свдчить той факт, що саркома Капош, яка описана на початку ХХ столття угорським лкарем Капоши як рдксна форма злояксного новоутворення, насправд вже тод вказувала на наявнсть у хворих врусу мунодефциту.

  Так звдки  коли потрапив В¶Л у людську популяцю? В   даний час вдомо два основн види врусу: В¶Л-1 (гпотеза   походження - врус ммуннодефцту шимпанзе)  В¶Л-2   (гпотеза походження - врус ммуннодефцту мавп   мангобев). Вдповдно до теор мутац нфкування   людини В¶Л-1 сталося на початку минулого (XX) столття, а В¶Л-2 потрапив у людську популяцю трохи пзнше - приблизно в 1940-х роках минулого (XX) столття. Однак ц цифри не  остаточними  можуть бути вдсунут на роки назад, оскльки врус циркулював в африканських селах, вддалених вд медичних центрв.

  Одню з найбльш поширених  гпотеза появи врусу в   результат мутац врусу мунодефциту шимпанзе, або   В¶Ш (англ. назва SIV). Порвняння геномв рзних штамв В¶Л    В¶Ш показало, що ц вруси  ланками одного еволюцйно   ланцюжка. По всй видимост, ланцюжок змн, що стала   причиною появи В¶Л, почалася з мутац лмфотропних ретроврусв приматв (на сьогодншнй день х носями  червоноголов мавпи мангобе). Мутував врус придбав певну контагознстю для найбльш близьких до людини мавп (зокрема, шимпанзе) та став основою для формування ново групи врусв - власне врусв мунодефциту шимпанзе. Нарешт, мутаця В¶Ш, моврно пов'язана з характерним для деяких африканських народв традицйним вживанням м'яса мавп в жу (вдповдно, з постйним дю чинника ентерального та парентерального нфкування), призвела до появи В¶Л.

Перш науков публкац про збудника нового захворювання, пов'язаного з важким розладом мунно системи людини, з'явилися в травн 1983 року. Фахвц лабораторй Люка Монтанье з ¶нституту Пастера в Париж  Роберта Галло з Нацонального нституту раку в Бетесде (США) пд двома рзними назвами описали один  той же врус, що виклика СН¶Д. Протягом наступних двох рокв у США, Великобритан  Япон видлили ще клька врусв СН¶Ду, а в 1986 роц було виршено використовувати для х позначення абреватуру "В¶Л" (англ. назва HIV - Human Immunodeficiency Virus). У 1985 роц на територ Захдно Африки вдалося видлити нший тип врусу - В¶Л-2, що виявився менш патогенним. Вн не отримав у свт настльки широкого поширення, як В¶Л-1. Пандемя В¶Л пов'язана, перш за все, з врусом першого типу - В¶Л-1. У тому ж 1985 роц були розроблен методи визначення врусу В¶Л у кров.

Перш повдомлення про СН¶Д були опублкован в США у 1981 роц, де випадки СН¶Ду реструвалися серед чоловкв-гомосексуалв. Згодом вчен визнали, що хвороба завдала удар ц вразливй груп в кнц 1970-х. Висунута гпотеза про те, що В¶Л з'явився в США приблизно в 1968 роц, задовго до того, як стало вдомо про перш випадки СН¶Ду, та вдповда теор про приблизно 10-рчному нкубацйному пероду В¶Л.

Безумовно, врус мунодефциту людини, або В¶Л (англ. назва HIV),  одним з найбльш загадкових явищ природи. Протягом двадцять рокв вчен висувають найрзномантнш гпотези щодо його походження - вд природно мутац природних ретроврусв до невдалих експериментв з створення бологчно збро.

Те, що вдбуваться навколо нас

Присвячуться пам'ят тисячам гомосексуальним  бсексуальним людям, як померли вд СН¶Ду

Ви також можете скористатись нформацю для заповнення реквзитв банку.

Будь ласка, введть суму, яку Ви хочете внести та натиснть кнопку "Зробити внесок".

Як нам допомогти?